❓Що робити, якщо ви підозрюєте вчинення насильства над дитиною? - ПОРАДИ ЮРИСТА🎓

Вчителі, вихователі, інші близькі до дитини люди можуть помітити насильство, але часто навіть не знають, куди і як звертатися за допомогою.

Якщо Ви вихователь/вчитель/близька дитині особа, і Ви підозрюєте, що дитина потерпає від сексуального насильства, Ваша послідовність дій така:

Поспілкуватись з дитиною, спробувати обережно дізнатися, що трапилося (заздалегідь рекомендуємо проконсультуватись з компетентним у таких справах психологом, або ж зі шкільним психологом).

Якщо у Вас не виникає підозри щодо здійснення насильства батьками (а насильство здійснює хтось з родичів чи близьких до дитини осіб), повідомте батьків і обов’язково проконтролюйте, що батьки вжили всіх необхідних заходів, щоб припинити насильство.

У разі, коли сексуальне насильство над дитиною, на вашу думку, здійснюється батьками, зверніться до поліції (Вашого територіального округу) з заявою про кримінальне правопорушення. Працівники поліції зобов’язані зареєструвати Ваше звернення та видати Вам спеціальний талон, що засвідчує одержання відповідної інформації від Вас.

Також зверніться до Служби у справах дітей вашого району та повідомте заявою про Ваші підозри. Відповідно до Вашого звернення уповноважений працівник разом з представниками поліції зобов’язані здійснити виїзд та провести бесіду з підозрюваною особою. У разі виявлення загрози для дитини у зв’язку з її проживанням разом із кривдником, дитину тимчасово вилучають з родини.

Пам’ятайте: дитина ніколи не винна в тому, що відбувається з нею (на відміну від дорослого), а відтак лише Ви – єдині, хто може допомогти.

БУЛІНГ 

Чим конфлікт відрізняється від булінгу ?

Варто пам’ятати, що булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту між дітьми кількома типовими ознаками:

    По-перше, це систематичність (повторюваність) діяння - вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;

     По друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;

    По-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил - владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;

   По-четверте, відсутність розкаяння у кривдника. Варто пам’ятати, що булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно – потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам.

Булінг (цькування) відрізняєтьсявід сварки такими ознаками:

• систематичність (повторюваність) діяння (дії або бездіяльності)
• умисні дії (злий умисел)
•  владний дисбаланс між кривдником і потерпілим
• відсутнє розкаяння у кривдника.

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп.

Для конфлікту як способу взаємодії характерним є:

   По-перше, його не регулярність та випадковість (відсутністю злого умислу);

   По-друге, баланс (рівність) сил між його учасниками, владний баланс (симетричні відносини), що характеризується здатністю кожної зі сторін однаково впливати на процес конфлікту, відносною рівністю фізичних сил, соціальнопсихологічної адаптованості, соціального статусу, стану здоров’я, ментального розвитку тощо;

   По-третє, спостерігається розкаяння сторін конфлікту та спрямованість зусиль сторін конфлікту на його вирішення