МИ ПРОТИ БУЛІНГУ

 26 лютого 2021 року у Кременчуцькому ліцеї 6 "Правобережний " практичним психологом Хорольською О.О.,педагогом- організатором Дорошенко І.О. та соціальним педагогом Пилипенком Є.В. був проведений виховний захід "МИ ПРОТИ БУЛІНГУ", для лідерів учнівського самоврядування.

Учні говорили на тему «STOP булінг». Метою нашої роботи було знайомство з поняттям «булінгу», його попередженням; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Діти отримали цікаву та корисну інформацію про проблему сьогодення в учнівському середовищі. Учні одержали пам’ятку про те, як захистити себе і своїх друзів від булінгу, дізналися про свої права, обов’язки. Кожен бажаючий мав можливість висловити власну думку та свій погляд на дану проблему.

Кожен повинен почувати себе захищеним. Треба поважати свої права, права іншого і вчитися співіснувати разом.

Бути гарною людиною – це добра звичка. І прищеплювати її треба змалечку.

Формування безпечної поведінки дітей у кіберпросторі

 16 лютого в Кременчуцькому ліцеї №6 "Правобережний" в шостих класах було проведено заняття з елементами тренінгу "Формування безпечної поведінки дітей у кіберпросторі". Діти визначили, що для них є інтернет, які можливості він відкриває і які містить небезпеки. Разом із соціальним педагогом діти визначили чіткі правила оформлення головної сторінки у соціальних мережах і правила поводження в кіберпросторі.

ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ !!!

12 лютого серед Кременчуцьких навчальних закладів відбувся онлайн-квест STOPБУЛІНГ. У цьому конкурсі брали участь учні 9-В класу Кременчуцького ліцею №6 «Правобережний» Пономарьова Єлизавета та Бадмаєва Ангеліна. Вони вдало захистили свій постер та проявили ерудованість з питань протидії булінгу. Дівчата посіли I  місце. Бажаємо подальших успіхів та  нових перемог. 

Творчий колектив, який працював над відео

Автор відео: Бондаренко К. 11-А

Автор ідеї: практичний психолог Хорольська О. О.

Ролі виконували:

Мирошниченко В. 11-А

Качан М. 11-В

Брндаренко К. 11-А

Храповицький О. 11-В

Соколюк Д. 11-Б

Бажаємо успіхів і натхнення на нові творчі проекти!

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». 

Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.

Але питання інклюзії варто розглядати не тільки в аспекті створення доступного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.

Жоден з них не має відчувати себе іншим – і це головне завдання інклюзії.

КОГО МИ ВВАЖАЄМО ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ 

Наразі законодавчо схвалено вживання терміну «діти з особливими освітніми потребами». Його використовують щодо дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращення здоров’я, розвитку, навчання, загальної якості життя та соціалізації, тобто включення в громади своїх однолітків та інших дітей.

До цієї категорії належать і діти з постійною або тимчасовою інвалідністю.

МЕТА ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.

Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.

ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

·    Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами.
·    Батьки залучені до процесу навчання.
·    Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість для нормальної соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, вступ до професійних та вищих навчальних закладів.
·    У дітей з особливими освітніми потребами формуються соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; моделюються належні способи взаємодії з колективом.
·    Створюється атмосфера спокійного прийняття відмінностей інших людей.

 ПОТОЧНИЙ СТАН ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ

Українські педагоги та міжнародні експерти зазначають, що в питанні розвитку інклюзивного навчання Україна зробила потужний крок уперед. Але попри численні зміни у законодавчих і нормативно-правових актах ступінь реальної поширеності інклюзивної освіти в Україні ще доволі низька. У 2015/2016 навчальному році в інклюзивних класах навчалися лише 2720 дітей з особливими освітніми потребами – а це лише 5,8% від загальної кількості. Більшість таких дітей (32,6 тисяч осіб) поки продовжують навчатися у спеціальних школах-інтернатах. 

Загалом же понад 50 тисяч дітей з особливими освітніми потребами ще перебувають поза якісною освітою та соціалізацією.

МОН проаналізувало низку світових моделей інклюзивної освіти. Окрім напрацьованого з канадськими колегами варіанту, українські фахівці ретельно вивчили модель інклюзивної освіти в США, зокрема роботу асистентів вчителів. І зараз в Україні впроваджується загальнонаціональний проект «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». 2016 року він стартував у Запорізькій області, а зараз впроваджується вже в усій Україні.

Пам’ятка для батьків про інклюзію: на що мають право та як подати документи на навчання

Як працює команда 

соціально-педагогічного супроводу 

11 правил безпеки в інтернеті, яких батьки мають навчити дітей

 20% із більш ніж мільйона жертв онлайн-злочинності – діти, які встановили вірусну програму на комп'ютер батьків, пише The Daily Mail.

Малі легко привчаються до використання інтернету, і саме на цьому етапі старші повинні втрутитися й допомогти їм дізнатися про безпеку в мережі.

У День безпечного інтернету нагадуємо про кілька важливих моментів, які дорослі мають розповісти дітям.

Із зовсім малою дитиною чи старшим підлітком важливо спочатку обговорити базові правила. Фото dima_sidelnikov/Depositphotos

1. Проговорити основні правила.

Із зовсім малою дитиною чи старшим підлітком важливо спочатку обговорити базові правила. Почати можна з того, що нічого на 100% не є приватним у мережі.

2. Бути обережним з особистою інформацією

Спершу варто пояснити, що таке персональні дані. Напишіть докладний список і розтлумачте, чому важливо максимально зберігати їх у таємниці.

Нагадайте дитині, що вона повинна попереджати вас, коли оприлюднює щось із списку в інтернеті.

3. Використовувати паролі

Діти уже з раннього віку починають створювати свої акаунти у соцмережах та власні електронні скриньки.

Попри те, що сайти самі регулюють, наскільки безпечним є пароль, батьки також мають проконтролювати цей процес.

Можна попередньо розповісти, що пароль повинен містити різні символи й попередити, що його нікому не можна розповідати.

4. Обговорити, що можна поширювати у соцмережах

Діти особливо люблять проводити час у соціальних мережах, тож варто пояснити їм, що можна поширювати у своїх профілях, а що – ні.

5. Зробити спілкування у Whatsapp і Telegram безпечним

Підлітки часто спілкуються за допомогою Whatsapp, Viber і Telegram, не усвідомлюючи, що їхні чати не є 100% приватними.

Саме тому варто розповісти, що не можна писати там про свої банківські рахунки чи паролі.

Діти уже з раннього віку починають створювати свої акаунти у соцмережах та власні електронні скриньки. Фото iofoto/Depositphotos

6. Ділитися новими уміннями

Розповідайте дитині про те, як оновилася стрічка новин на Facebook чи які зміни відбулися у додаванні відео на Instagram.  

Це допоможе дітям легше пристосуватися до нововведень й уникнути пов'язаних із ними проблем.

7. Пояснити небезпеку безкоштовного публічного Wi-Fi

Діти люблять безкоштовний Wi-Fi – а хто не любить? Поясніть їм, що ці мережі можуть робити доступними їхні дані.

8. Завантажте VPN (virtual private network)

VPN-підключення допоможе ефективно захистити користувачів.

9. Убезпечити від ігрових афер

Домовтеся про те, що діти скачуватимуть ігри під вашим наглядом або самі завантажуйте розваги для них. Щоразу переконуйтеся також, що ви використовуєте перевірені сайти й додатки.

Домовтеся про те, що діти скачуватимуть ігри під вашим наглядом або самі завантажуйте розваги для них.

10. Не розмовляти із незнайомцями у чатах

Діти охоче долучаються до чатів і груп, але важливо попередити їх стосовно небезпеки спілкування із незнайомими людьми.

11. Не вірити рекламі в електронній пошті

Не все те золото, що блищить. Варто пояснити дітям, що приголомшливі акційні пропозиції, які надходять в електронних листах – обман і спосіб заволодіти особистою інформацією користувача. 

10 правил безпечного користування Інтернетом

1. Використовуйте надійний пароль - комбінуйте букви, цифри та інші символи.

2. Не вірте всьому, що читаєте - завжди перевіряйте достовірність джерела.

3. Не викладайте особисту інформацію про себе, своїх рідних, друзів і знайомих в Інтернеті.

4. Не ховайтеся за анонімністю екрану комп'ютера. Не кажіть того, що не могли б сказати людині в обличчя.

5. Подумайте двічі, перш ніж поширити будь-яку інформацію. Як і в житті, потрібно думати про наслідки того, що говориш.

6. Не поширюйте в Інтернеті контент незаконного або непристойного змісту.

7. Переконайтеся, що ваш профіль у соціальній мережі закритий від сторонніх (перевірте налаштування безпеки).

8. Додавайте "у друзі" тільки тих, кого дійсно знаєте: навіть якщо це друзі ваших друзів, але особисто ви не знайомі, краще зайвий раз перестрахуватися.

9. Вашим друзям слід питати вашого дозволу, перш ніж завантажувати фотографії з вами або позначати вас на фотографіях в соціальних мережах. Не бійтеся сказати їм про це, і самі теж дотримуйтесь цього правила.

10. Не переходьте за посиланнями, прикріпленим в імейл-повідомленнях – безпечніше вводити адресу в рядок браузера самому.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ?

Поради від тренерки Асоціації дитячих центрів України Олени Жупанової

 1. Обирати правильні слова.  

Не бійтеся слова «інвалідність». Запам’ятайте правило прийменника «з»: дитина з інвалідністю, а не інвалід; хлопчик з аутизмом, а не аутист; дитина з синдромом Дауна, а не даун.

Краще уникати слова «хвороба», «хворий». В дитячій уяві хвороба – це коли ти в ліжку, з термометром і чаєм. Вона має початок та кінець. Люди з інвалідністю дещо відрізняються генетично або морфологічно. Можна пояснити: «Інвалідність – це коли людина не може робити певні речі, які можуть робити більшість людей. А ще люди з інвалідністю так само можуть хворіти різними хворобами, як і люди без неї».

- Інвалідність може бути різною. Буває явна – коли її видно. Наприклад, якщо в дитини дитячий церебральний параліч. Або неявна – коли інвалідність  не видно одразу. Наприклад, це аутизм. Діти з аутизмом виглядають так само, як і діти без. Але вони мають свою  особливу поведінку. Можуть сильно засмутитись і голосно це проявляти. Або їх дратує, коли навколо багато шуму. Це не означає, що вони невиховані. Просто їм буває важче себе контролювати.

2. Якщо дитина цікавиться: «Чому виникає інвалідність?»

Психологи радять не заглиблюватись в пояснення причин інвалідності. Часто вона виникає як випадок, який неможливо передбачити. Тому найкраща відповідь буде простою: «Тому що так є. Так склалось життя, що хлопчик має інвалідність».

3. Побачити насамперед дитину, а не інвалідність.

Побачити перш за все дитину, а не інвалідність – це не означає, що ми маємо ігнорувати її особливості. Мами таких дітей кажуть, що засмучує як надмірна увага до особливостей дитини, так і намагання зробити вигляд, що особливості не помічають (якщо вони дуже явні).

Діти одразу звертають увагу на те, що хтось відрізняється від інших. Це нормально. Вони помітять рожеве волосся, інший колір шкіри, незвичне вбрання. Але при цьому діти налаштовані не негативно, а зацікавлено. Переляк, негатив і осуд вони можуть «зчитати» з реакції дорослих.

-                Чи потрібні дітям з інвалідністю спеціальні іграшки?

-                А насправді ні. Діти з інвалідністю граються в ті ж самі ігри, що й діти без інвалідності. Так само люблять Лего, ляльки, футбол або ігри на планшеті. Через інвалідність їм може бути складно робити деякі речі. Або це може займати більше часу. Але їм не потрібні спеціальні ігри та спеціальні іграшки.

Деякі прояви інвалідності можуть збентежити – сильні емоції, дивні звуки. Тоді варто заспокоїти дитину і без драматизації пояснити, що відбувається. Своїм спокоєм і готовністю допомогти ви продемонструєте дитині найкращу модель поведінки. 

- Дівчинка плаче, тому що втомилась. Їй важко заспокоїтись. Давай відійдемо і не будемо заважати мамі заспокоїти її. 

Дуже важливо акцентувати увагу на тому, що нас об’єднує. Що ми маємо спільного.

- Всі люди різні і всі чимось несхожі на інших. Кожна людина має свої особливості. Дивися, в тебе хвилясте волосся, а в мене – пряме. Ти бігаєш, а Тимко пересувається на візочку. Це нормально – бути різними. Це навіть класно! Адже тоді нам цікаво дружити і щось дізнаватись про інших людей. 

- Ми різні, але ми всі любимо дивитися мультики. Давай дізнаємось, які мультики любить дівчинка? 

4. Підтримувати, а не жаліти.

Жити з інвалідністю – складно. Багато речей, на які ми навіть не звертаємо уваги, таким людям даються нелегко.

Але ми маємо відрізняти жалість від підтримки. Жалість робить людину, яку ми жаліємо, маленькою і беззахисною в наших очах, і в очах оточуючих. Підтримка ж – це розмова на рівних.

- Я знаю, що тобі важко. Я поруч, щоб допомогти, якщо тобі буде потрібно.

 Це нормально –  співчувати батькам, які виховують дитину з інвалідністю. Бо їм справді треба докладати дуже багато зусиль. Не потрібно винаходити якусь особливу поведінку-підтримку. Достатньо звичайного спілкування «як завжди». З друзями – дружити, з приятелями – перекидатись привітами, незнайомцям – посміхатись.

5. Дізнаватись більше.

Речі, про які ми мало знаємо, можуть нас бентежити або лякати. Тому важливо дізнаватись більше про людей з інвалідністю.

- Чи можна заразитись інвалідністю? Чи буде в мене інвалідність, якщо я пограюся з такою дитиною?

- Ні. Інвалідність не може передатись іншій людині. Можеш через це не хвилюватись.

Розкажіть дитині про те, що полегшує життя людям з інвалідністю: про інвалідні візки, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, мову жестів тощо. Можна навіть вивчити кілька слів мовою жестів. Покажіть написи шрифтом Брайля на упаковках ліків. На прогулянці зверніть увагу на пандуси.

Мультфільми, фільми та книги про дітей з інвалідністю, які можна подивитись або почитати разом з дитиною:

1.      Мультфільми «Каструлька Анатоля», «Подарунок», «Тамара» та ін.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=Sb3h3HKuvQI

https://www.youtube.com/watch?v=jYu2kY2vcjA

https://www.youtube.com/watch?time_continue=6&v=nmgKPeKPufk

https://www.youtube.com/watch?time_continue=4&v=JOWiPx5VRUU

https://www.youtube.com/watch?time_continue=17&v=Nx4iFNfjqN0

https://www.youtube.com/watch?v=dEO6Fmd_8iw

https://www.youtube.com/watch?time_continue=8&v=mFN4pLhxPWA

https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=6eQllI3C4WI

https://www.youtube.com/watch?v=4qCbiCxBd2M

2. Фільми «Темпл Грандін», «Чудо»

3. Серія книг для дітей «Живи і вчись» від видавництва Ранок: «Я все зможу», «У мене порушення слуху», «У мого брата аутизм»

4. Книга Катерини Бабкіної «Гарбузовий рік», Видавництво Старого Лева

5. Казка Олега Романчука «Соловейко з одним крилом» (казка)

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/2225-yak-hovoryty-z-ditmy-pro-invalidnist