Емоційне вигорання батьків

Синдром емоційного вигорання - це стан, коли людина відчуває себе емоційно і фізично виснаженою.

Про батьківське вигоранні як і раніше говорять рідше, ніж про професійне, але воно, безумовно, існує. Найчастіше батьки самі не розуміють, чому дитина раптом починає їх дратувати і злити. Вони зриваються і кричать на неї, а потім намагаються знайти відповіді, як цього уникнути. І, незважаючи на те, що більшість дорослих усвідомлюють, що подібні дії помилкові, ситуація може повторюватися знову і знову. І чим менша дитина, тим серйознішими можуть бути наслідки для її емоційного здоров'я.

Багато хто вважає, що до емоційного вигорання схильні тільки жінки, проте це не так. Ця недуга проявляється також у татусів, бабусь, дідусів, однак у матерів вона дійсно зустрічається частіше.

ХТО НАЙЧАСТІШЕ СТРАЖДАЄ від синдрому емоційного вигорання:

- батьки, які мають двох і більше дітей віком до п'яти років;

- батьки дитини, яка часто хворіє, має важко виліковне або невиліковне захворювання;

- матері, які виходять на роботу до моменту закінчення декретної відпустки або працюють з дому, паралельно займаючись вихованням дітей, тобто живуть в режимі мультизадачності;

- єдині батьки в неповних сім'ях;

- батьки, які самі в дитинстві відчували психологічні труднощі;

- батьки-перфекціоністи, які мають завищені вимоги до власної батьківської ролі.

ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ близькі можуть розпізнати емоційне вигорання у батьків:

- Людина все рідше буває в хорошому настрої, постійно дратується.

- Людина втрачає цікавість до самої себе і власних потреб: перестає стежити за зовнішнім виглядом, забуває про розваги. Не виникає бажання зайнятися чимось, крім турботи про дитину.

- Не відчуває бажання взаємодіяти з іншими людьми: поступово коло спілкування звужується, не хоче розмовляти і бачитися навіть з найближчими.

- Може неадекватно реагувати на прості зауваження і робити серйозні заяви: наприклад, погрожувати розлученням або виганяти всіх з дому.

- Може несподівано розплакатися або впасти в істерику.

ЯК ВПОРАТИСЬ із емоційним вигоранням?

Визнайте проблему, не лякайтеся її і не бійтеся бути «недосконалими батьками». Важливо зрозуміти, що ви не справляєтеся і що нічого страшного в цьому немає.

Не звинувачуйте себе та інших. Подібна ситуація може статися будь з ким і будь коли.

Навчіться просити про допомогу

Попросіть близьких допомогти вам з дитиною, зніміть з себе хоча б частину щоденного навантаження. Просіть надати вам будь-яку посильну допомогу: виконати домашні справи, дати гроші в борг. Особливо актуально це в тому випадку, якщо ви - єдиний батько/мати в родині.

Позбавляйтеся від почуття провини за власні задоволення.

Діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви відчуваєте себе радісними, щасливими, такими, що відпочили, то такий же душевний підйом будуть відчувати і ваші діти.

Спробуйте виспатися - іноді хороший сон може все поставити на свої місця.

Шукайте внутрішній ресурс

Використовуйте всі можливі ресурси, які допоможуть вам поліпшити емоційний стан. Це можуть бути хобі, сеанси масажу, похід в кіно або ресторан, поїздка за місто, зустрічі з друзями.

Зверніться до фахівця. Іноді вистачає однієї-двох зустрічей із психологом, психотерапевтом або лікарем аби все «стало на свої місця». Разом ви зможете знайти додаткові ресурси, підтримку та скласти план роботи для подолання проблеми.

Агресина поведінка підлітків. Що таке батьківський авторитет?

 Агресія – індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Агресивність супроводжують:

• неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),
• неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;
• підвищена емоційна напруженість і тривожність;
• різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків,
• низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.

Агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням усталених Правил і норм та відокремлюється від асоціальної поведінки

Основними формами агресивної поведінки є:

• фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої людини;
• негативізм, спрямований проти керівництва і встановлених правил;
• підозріливість, тобто недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;
• вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження;
• аутоагресія – агресія, спрямована на самого себе.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:

• задоволення потреб у спілкуванні;
• самовираження та самоствердження;
• відреагування на неблагополучну обстановку в сім'ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;
• досягнення значущої мети.

Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом.

Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.

У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог) – їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження при них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості. Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб'язкового «з'ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

• • Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.
  • Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.
  • Не застосовувати фізичні покарання.
  • Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
  • Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.
  • Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.
  • Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.
  • Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.
  • Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Великі нездари, які стали видатними людьми

 

1. Томаса Едісона вигнали зі школи після перших чотирьох місяців навчання, вчитель сказав, що він розумово відсталий.

2. Дарвіну казали кинути медицину, батько з гіркотою докоряв: «Тебе нічого не цікавить, крім твоїх фантазій!»

3. Уолт Дісней був звільнений з газети за браком ідей.(!!!!)

4. Учитель Бетховена вважав його абсолютно бездарним учнем.

5. Ейнштейн не говорив до чотирьох років. Його вчитель характеризував його, як розумово відсталого .

6. Батько Родена, великого скульптора, говорив: «У мене син - ідіот. Він тричі не здав іспит у школу мистецтв ».

7. Моцарту, одному з найгеніальніших композиторів, імператор Фердинанд сказав, що в його «Весіллі Фігаро» «---- занадто багато нот».

8. Менделєєв мав трійку з хімії.

9. Коли ми дивимося на автомобілі «Форд», ми маємо на увазі, що їх творець Генрі Форд завжди був багатим, успішним бізнесменом. Ми бачимо цю величезну імперію, яка живе вже більше ста років. Але мало хто з нас знає, що Форд практично не вмів писати і читати, і перш, ніж досягти фінансового успіху, Форд кілька разів оголошував себе банкрутом, розоряючись дочиста.

10. Коли Марконі придумав радіо і розповідав своїм друзям, що буде передавати слова на відстані по повітрю, вони подумали що він божевільний і відвели до психіатра. Але вже через кілька місяців його радіо врятувало життя багатьом морякам.

Поради для батьків у спілкуванні з агресивною дитиною

 Рекомендації батькам щодо спілкування  з агресивними дітьми

• Пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу — найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів’я про своїх друзів або колег.

• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

 Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

• Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

• Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім’ї. Кращий спосіб виховання дітей — єдність їхніх дій.

• Не застосовувати фізичні покарання.

• Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

• Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

• Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

• Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.

• Обмежувати перегляд відеофільмів та комп’ютерних ігор зі сценами насильства.
• Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Рекомендації батькам по профілактиці агресивної поведінки

 1. Прийняття малюка і безумовна любов до дитини. Це перший і найважливіший пункт усього списку! Свою любов обов'язково потрібно промовляти і виявляти, дитина повинна щодня відчувати, що вона подобається батькам такою, якою є. 

 2. Необхідно розмовляти з дитиною! Не забувайте пояснювати причини своїх заборон, розповідайте про мотиви власної поведінки. Це зробить те, що відбувається, набагато зрозумілішим для малюка, заспокоїть його. Якщо відчуваєте, що у вас зіпсувався настрій, поділіться цим з дитиною, скажіть, як ви втомилися на роботі. 

 3. Система покарань має бути максимально стабільною і не залежати від ваших перепадів настрою. Неправильно, коли один і той же вчинок вчора не викликав жодних емоцій з боку батьків, а сьогодні раптом спричинив за собою суворе покарання! 

 4. Хваліть свою дитину! Завжди, кожен день можна знайти привід для щирої похвали. Батьки дуже часто забувають про позитивнi підкріпленні правильної поведінки. 

 5. Заборони, в свою чергу, повинні бути обгрунтованими. Забудьте про класичне батьківське «не можна, тому що я так сказав/ла», це не викличе нічого, крім злості і роздратування! Наприклад, у черзі в поліклініку здоровому карапузові просто неможливо спокійно висидіти, як би він не старався, і безглуздо кричати на нього.

 6. У дитини повинна бути можливість випустити пару. Особливо це відноситься до запальних і просто енергійних дітей. Вiдведіть у спортивну секцію. 

 7. Контролюйте себе і власний гнів, подавайте дитині правильний приклад. У дітей дуже розвинений наслідувальний механізм, і саме вас вони будуть копіювати в складній ситуації.

 8. Якщо ви відчуваєте, що проблема з агресивною поведінкою дитини виходить з-під контролю, не бійтеся звертатися до фахівця. 

 Негативні почуття - це нормальна і необхідна частина емоційного діапазону людини. Психічно здорова дитина обов'язково буде відчувати гнів, злість або образу, реагуючи на певні подразники. Не можна заборонити дитині відчувати негативні емоції, але можна навчити знімати напругу соціально допустимими способами, не руйнуючи все навколо і не травмуючи оточуючих.

Як допомогти дитині володіти емоціями?

 

" Він постійно в конфлікті, мені набридло пояснювати йому.."

" Коментарі реагують на істерію.."

" Якщо ти не щасливий, він одразу потрапить у бій.."

"Плачу за маленькими речами, не можу її заспокоїти"

Контроль емоцій - це здатність володіти своїми емоційними реакціями (нейрофизиологическими, біохімічними, поведінкогнітивними та пізнавальними).

Саморегулювання пов ' язане з розвитком мозку, лише досягнення віку вимагає соціального (сімейного) навчання. Коли дитина починає розмовляти, у нього поступово росте здатність розпізнавати свої емоції, думки та наміри. З розвитком мовлення дитина здатна розповісти батькові про свій стан, про свої потреби. Для нього важливо прийняти свої емоції і навчити заспокоювати себе. Саме середовище допомагає дитині висловити себе та заспокоїти свої емоції. Важко, коли дорослі не знають, як керувати своїми емоційними реакціями в сім ' ї, а дитина вимагати неможливого. Не забувайте, що діти дивляться і грають, крім того, ті частини мозку, які відповідають за систему емоцій та поведінки в процесі розвитку. Але, ви можете допомогти дитині контролювати свої емоції, не ігноруючи власним прикладом.

Три процеси залучені до регулювання емоцій:

1. Розвиток структур мозку - його "комп ' ютерна підтримка" для контролю емоцій.

2. Температура - всі діти різні, хтось більш емоційний, хтось менше, і це пов ' язано з типом нервової системи.

3. Довкілля - кожна сім ' я має свою культуру лікування емоцій, дитина спостерігає та імітує. Діти, які закінчились стресом в сім ' ї, підлягають емоційному хаосу всередині себе.

Тип нервової системи (температура) не змінюється. Ми не можемо прискорити розвиток мозку, але можемо надати підтримку дитині і навчити його допомагати собі, коли емоції покриваються.

Що важливо?

! Стабільність і послідовність. Діти важливі для дитини, послідовні кордони, окремий рядок вимог. Це створює безпеку для дитини.

! Приєднуйся до почуттів дитини (приймай і не до девальнення) -" Я бачу, що ти засмучений: " ти засмучений ", " ти втомився ", " ти втомився..", " скажи мені.., " Пам ' ятай, я поруч..,", " Я хочу тебе зрозуміти..", " Тобі зараз важко "... Це допоможе дитині заспокоїти свій внутрішній вулкан.

! Говори про свої почуття, не приховуй свій стан: " Я також засмучений, що ти так сильно старався і низько..", " Я пишаюсь тобою, коли бачу..", " Я засмучений, коли помічаю.."..

Коли батьки використовують мову емоцій і ставляться до невербальних емоційних реакцій інших, вони забезпечують дитині потужний інструмент для розуміння себе.

ЦЕ ВАЖЛИВО

! Розбудіть дитину, щоб поговорити про свої почуття. Не уникайте негативних почуттів у сім ' ї. ВСІ ЧУВСВА МАЮТЬ ПРАВО ІСНУВАТИ.

! Керуйте своїми емоціями, дитина спостерігає за вами і вчиться у вас. Пам ' ятайте, що мозок дорослого створений для керування емоціями. Просто потрібно навчитися керувати собою. Не приховуйте свої емоції, говори про них, керуйте тоном, знаходьте час заспокоїтися. Якщо вам важко, скажіть це дитині. Пропозиція навчатися разом.

Як навчити вчитися сучасних школярів

 

 Прості прийоми та цікаві поради!

Перевірити домашнє завдання, розповісти за програмою ось це, потім це, навчити ось цьому. Встигнути це, це і обов'язково ось це! А скільки всього ще треба надолужити пропущене під час карантину?! Упізнаєте свої думки під час уроку?

Ми, вчителі, часто так зациклені на тому, що урок короткий, а програма надзвичайно насичена, що концентруємо свою увагу, як встигнути втиснути в урок якнайбільше.

Так, програмний матеріал надзвичайно важливий! Адже попереду контрольні, ДПА, ЗНО, тести PISA… Однак в гонитві дати якнайбільше знань нашим учням подеколи ми забуваємо, що маємо навчити своїх учнів дещо важливішому: навчитися вчитися! Адже будь-яка почута інформація забувається, а вміння організувати себе для здобуття знань самостійно – навички, що формують успішну особистість!

Від зворотного

Що заважає учням успішно навчатися? Якщо проаналізувати ключові фактори, то можна виділити наступне:

👉фіксоване мислення;

👉невміння структурувати інформацію;

👉низька сконцентрованість уваги;

👉погана пам'ять.

Пропонуємо кілька дієвих порад у боротьбі з цими перешкодами.

Долаємо синдром фіксованого мислення

За версією провідного світового дослідника в області мотивації та саморозвитку Керол Дуек, успішних людей від пересічних відрізняє не рівень інтелекту, а тип мислення.

Так, люди з фіксованим типом мислення впевнені, що кожен народжується з певними талантами, схильностями та інтелектом, які є незмінними впродовж життя.

На відміну від них особистості із типом мислення налаштованих на зростання вважають, що будь-хто з нормальним рівнем інтелекту може опанувати будь-які знання і навички. Успіх напряму залежить від докладених зусиль і часу. І що цікаво, останні, навіть маючи нижчі показники IQ, перевершують людей з фіксованим мисленням.

 Поясніть учням, що якщо робити хоча б маленькі кроки, але постійно, можна перевершити тих, хто наче б то має певний талант від народження, але мало що робить для його розвитку.

Прийоми для успішної систематизації нових відомостей

Щоб вивчити будь-що, необхідно запам'ятати теорію. А щоб опанувати великий об'єм інформації, її необхідно структурувати відповідним чином.

Навчіть учнів «їсти слона маленькими шматочками». Виконати складне завдання чи успішно вирішити  будь-яку проблему можна лише, розуміючи послідовність дій, що і як потрібно робити. Тож, якщо учням необхідно опанувати великий об'єм інформації, навчіть їх розбивати це завдання на маленькі щоденні цілком зрозумілі завдання – частинки цілого.

Нагадайте про правило Парето. Його сутність така: 20% докладених зусиль приносять 80% результату, у той час як подальні 80% старань лише 20% від загального досягнення. Тож, опанувавши правила чи зрозумівши сенс закономірностей, можна швидко розібратися у деталях будь-чого.

Привчіть записувати головне. Це не лише розвиває пам'ять, а й розвиває навичку виокремлювати головне від другорядного.

Створюйте разом інтелект-карти. Це візуалізація будь-чого на кшталт нейронної системи – спочатку виділяються ключові елементи будь-чого, а від кожного з них вже створюються різнорівневі гілки. Такий прийом дозволяє осмислити взаємозв'язки у системі будь-чого та наочно усвідомити головні та другорядні елементи.

Практикуйте метод Марка Твена. Це графічний прийом візуалізації у ході якого увесь масив інформації ділиться на 5 частин, у кожній з них обирається найяскравіший момент (подія, факт, проблемне запитання) та схематично малюється. Тож увесь масив інформації ґрунтується усього на 5 схематичних зображеннях.

Прийоми для розвитку сконцентрованості

Успіх залежить від докладених зусиль. Навчіть школярів планувати свій час та не розпилювати увагу.

✋Прийом Pomodoro. Дозволяє ефективно чергувати час розумового навантаження та відпочинку, не відволікаючись. Необхідно розділити час навчання на декілька відрізків, тривалість кожного 25 хвилин, потім відпочинок 5 хвилин. Після 4 етапів навчання варто зробити перерву на 30 хвилин. Для зручності контролю часу можна використовувати спеціальний додаток, який можна завантажити на Google Play

✋Метод Ейзенхауера. Ця методика дозволить правильно визначитись з пріоритетами та спланувати черговість виконання завдань. У кожну з чотирьох колонок записуються завдання на день. Виконуються завдання відповідно до їх пріоритетності.

• 

  Прийоми для розвитку пам'яті

  Свою память необхідно постійно тренувати! Існує безліч прийомів, пропонуємо кілька найбільш ефективних.

• 
  

• ✋Закон осмислення. Це прийом усвідомленого навчання. Щоб запам'ятати будь-що, необхідно поставити та відповісти собі на запитання «чому?» послідовно 5 разів. Щоразу відповідаючи на нове запитання, учні опановують причинно-наслідкові зв'язки.

• ✋Закон дії. Практичне застосування сприяє тому, що запам'ятається понад 75% отриманих знань, у той час як пасивне прослуховування – не більше 5%.

• ✋Закон повторення. Щоб запам'ятати будь-яку інформацію, її необхідно повторити не менше 4 разів за таким принципом: вперше – одразу після прослуховування/прочитання, вдруге – через 20 хвилин, втретє  – через 8 годин, вчетверте – не пізніше, ніж через добу після останнього повторення.

Навчитися вчитися можна у будь-якому віці. Допоможіть своїм учням опанувати одну із ключових навичок кожної успішної особистості якомога раніше!