вівторок, 28 лютого 2023 р.

   Шановні батьки та учні, останнім часом стрімко поширюється серед молоді молодіжний рух “Редан”. Його учасники збираються у різних містах та влаштовують провокації. Це метод, який росія використовує як інформаційно-психологічну операцію.

   Дітям потрібно бути обачними в Інтернеті, не вступати в переписку з незнайомцями, не викладати свої дані, фотографії в мережу. І пам’ятати, що за порушення законів України передбачається, як адміністративна так і кримінальна відповідальність.

   Згідно пункту 8 частини першої статті 8  Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забороняється проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів. 

   Не варто забувати що на Полтавщині з 15 грудня особам віком до 14 років включно заборонено перебувати на вулиці, в місцях загального користування без супроводу дорослих із 21:00 до 07:00. Таке рішення ухвалила Рада оборони області. Батьки будуть притягуватися до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 184 Кодексу України « Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей».

   Стаття 184 КУпАП передбачає, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

   Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п'ятдесяти годин. 

   Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин"

   Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 1734, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. 





ДІТИ ТА ДОРОСЛІ, БУДЬТЕ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ!


четвер, 21 квітня 2022 р.

Корисна інформація для учнів, батьків, педагогів в умовах війни.

Для педагогів:

Для учнів:

Для батьків:

 

четвер, 2 грудня 2021 р.

Діагностика рівня обізнаності учнів з проблеми ВІЛ/СНІД

    З 1 по 3 грудня в Кременчуцькому ліцеї №6 було проведено анкетування учнів 7-10 класів, щодо обізнаності  з питань проблеми ВІЛ/СНІД. Метою проведення даного анкетування було визначення рівня обізнаності та поінформованості  учнів у даному питанні: ризики зараження та дотримання правил особистого захисту. А отримані показники будуть використані у подальшій роботі, спрямованій на підвищення рівня обізнаності учнів з проблеми ВІЛ/СНІД.








середа, 6 жовтня 2021 р.

Булінг з боку учнів: як вчителю захиститися від насилля

 

Останнім часом в Україні дуже багато говорять про булінг та розповідають, як захистити від нього дітей. Слід розглянути інший бік медалі та з’ясував, як бути педагогам, які також часто стають жертвами цькування

ПРОЯВИ БУЛІНГУ ЩОДО ВЧИТЕЛЯ:

– ігнорування;

– образливі прізвиська;

– обговорення приватного життя вчителя;

– систематичне порушення дисципліни;

– відмова виконувати вимоги педагога;

– негативні пости у соцмережах;

– відправка листів з образами та погрозами (частіше за все – анонімних).

ПРИЧИНИ БУЛІНГУ ЩОДО ВЧИТЕЛІВ
На переконання Богдана Петренка, винуватцем булінгу можуть бути як учні, так і самі вчителі.

У ЧОМУ ВИНА УЧНІВ?
Найчастіше ініціатором булінгу щодо вчителя стають ті діти, які ображають і своїх однолітків. Це можна порівняти з виходом на новий рівень «майстерності» – коли лідер прагне продемонструвати, що не боїться навіть дорослих.

У ЧОМУ ВИНА ВЧИТЕЛЯ?
Цькують насамперед тих, хто не може за себе постояти. Це педагоги, які проявляють крайню терплячість, дозволяють з себе знущатися, не можуть поставити задираку на місце.

Однією з найбільше поширених причин є невміння педагога налагодити з учнями гарні взаємини, зворотній зв’язок, неповага до них.

Важливим фактором є професійне вигорання: якщо учителю самому вже «нічого не хочеться», він є песимістом та вічно незадоволеним – діти це відчувають і підсвідомо «карають» учителя за те, що і їм самим стає нудно. А з іншого боку – підштовхують його до звільнення, щоб на його місце прийшов інший.

Серед інших причин:

– нетактовна поведінка учителя;

– учитель, прагнучи стати учням другом, дозволив їм панібратство (іншими словами, дозволив вилізти собі на голову);

– не слідкує за своїм зовнішнім виглядом;

– закриває очі на проблему та дозволяє деструктивним настроям наростати.

 Підбиваючи підсумок: головна причина булінгу щодо педагогів – це втрата їхнього авторитету серед учнів.

Юлія СТАРОСТІНА, кандидат психологічних наук:

У сучасних школах багато вчителів старої радянської закалки. А в той час була апріорна повага до вчителя. Викладачі досі чекають такого ставлення від учнів, але його, на жаль, вже не існує. Професія педагога знецінилася, але люди цього не відчувають, і, як і раніше, вимагають залізної дисципліни і поваги. Діти не готові до цього, тому виникає багато конфліктів.

ЩО РОБИТИ?

По-перше, слід зізнатися самому собі, що ця проблема існує та усвідомити, що педагог став жертвою насилля. Варіант «перечекати» відкинути зразу. Навпаки – про проблему мають знати і адміністрація освітнього закладу, і батьки учнів, які ображають учителя. Потрібно розібратися у причинах, а тоді прибирати наслідки.

По-друге, педагогу варто замислитися: можливо, він робить щось не так? Чому учні вибрали саме його? Нецікаві уроки? Занадто сувора поведінка? Чи навпаки – дозволив перейти межі дозволеного? Дуже важливо бути цікавим для своїх учнів, проявляти доброзичливість і водночас не перетворюватися на тирана. Не демонструвати свою перевагу, і в той же час не виказувати занепокоєння і страх.

По-третє, навчитися поважати себе. І не декларативно, а «на ділі». Знати свої права, показати, що педагог готовий їх відстоювати. Не боятися при цьому «підняти на вуха» керівництво закладу, а не мовчки погоджуватися «не виносити сміття».  Якщо ж педагога у цьому не підтримають – то чи варто залишатися на такому місці роботи?

По-четверте, складіть правила поведінки. Це своєрідна угода з учнями. Важливо прописати у ній не лише обов’язки учнів, а й власні, як і окреслити вчинки-табу. Звичайно, це не юридичний документ, проте визначення правила гри дисциплінує і дозволяє стримати прояви негативної поведінки.

понеділок, 4 жовтня 2021 р.

Законодавчі та нормативно-правові акти щодо запобігання та протидії насильства


1. Закон України «Про охорону дитинства»
2. Закон України «Про захист суспільної моралі»
3. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
4. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
6. Закон України «Про освіту»
7. Указ Президента України від 21 вересня 2020 року №398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
9. Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами, Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
10. Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України”
11. «Нова українська школа»: концептуальні засади реформування середньої школи
12. Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”
13. Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”
14. Наказ МОН від 20.03.2020 №420 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293”
15. Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 “Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей”
16. Лист МОН від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”
17. Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”
18. Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII”
19. Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)”

вівторок, 28 вересня 2021 р.

5 способів, як батьки можуть убезпечити дітей в цифровому світі

Типові підлітки сьогодні, окрім навчання та виконання певної домашньої роботи, займаються спортом, грають у відеоігри й, звичайно ж, заглядають у свою стрічку в Instagram. Та зазвичай, останнє, що роблять батьки — це турбуються про безпеку своїх дітей в інтернеті або контролюють час, які ті витрачають на свої телефони.

Дорослі мають допомогти дітям зробити перший крок у цифровому світі, оскільки цей світ є настільки масштабним і настільки швидко розвивається, що не завжди зрозуміти, що робити. Фактично сьогодні підростає перше покоління дітей зі смартфонами, яке змалку користується соціальними мережами та месенджерами. І саме використання соціальних мереж турбує батьків найбільше. Проблема ще і в тому, що діти часто володіють технологічними навичками краще, ніж дорослі. А кількість сайтів та додатків настільки велика, що впоратись з усім дуже важко. 

 

Що можуть зробити батьки?

Тримайте поведінку дітей в кіберпросторі під контролем

Дізнайтеся, які програми використовують ваші діти, і подивіться, як оцінюють їх на таких сайтах, як Smart Social. Цей сайт аналізує безпеку додатків і поміщає їх в залежності від того в зелену зону, сіру або червону.

Будьте своїм в «інтернеті»

Заходьте на сайти, де бувають ваші діти, та стежте за їх діяльністю. Батьки повинні завжди знати паролі дітей для їх телефонів і будь-яких соціальних мереж, на яких вони знаходяться. Відстежуйте, коли вони в режимі онлайн і що вони роблять. Ви навіть можете приєднатися до них у грі Fortnite!

Тримайте під контролем

Крім Our Pact, є й інші служби, що виконують моніторинг онлайн-активності. Наприклад, Bark рекламується як «доступний сервіс, що активно контролює текстові повідомлення, YouTube, електронні листи та 24 різні соціальні мережі з метою виявлення потенційних проблем безпеки, тому зайняті батьки можуть заощадити час і отримати спокій». Правда, цей сервіс не безкоштовний і обійдеться користувачу в $9 на місяць

Видання ConsumersAdvocate.org наводить список 10 найкращих програм батьківського контролю у 2018 році — 10 Best Parental Control Apps. Серед них і такі популярні та відомі в Україні засоби як ESET Parental Control та Norton Family Premier.

Батьки повинні встановити паролі на WiFi та задати обмеження на час доступу до бездротової мережі. Проконсультуйтесь зі своїм постачальником послуг про те, як налаштувати брандмауер для домашнього інтернету.

Приберіть спокусу з поля зору

Заряджайте телефони у спільних кімнатах вашого будинку — щоб їх не було у спальні. Не дозволяйте ставити телевізори або ігрові системи у спальні вашої дитини. Це полегшує батькам нагляд і не так заманливо для дитини, коли вона повинна спати.

Підпишіть угоду

Це може звучати дивно, але доволі ефективний спосіб — просто підписати з дитиною угоду, де буде сказано про те, що вона зобов’язується виконувати певні обмеження під час перебування в інтернеті.

Що можуть зробити викладачі?

Покажіть приклад

Безпека та правильна поведінка дітей в інтернеті актуальна не тільки вдома. Педагоги також повинні потурбуватися про те, що студенти роблять в інтернеті.

Нам усім потрібно хоча б деякий час проводити без інтернету. Якщо діти бачать, що дорослі показують приклад — вони будуть схильні йти за ними. За даними дослідницького центру Pew, 51% підлітків зауважують, що їхні батьки чи вихователі часто  відволікаються на свій мобільний телефон, коли вони намагаються поговорити з ними.

Вчителі та батьки можуть встановити так звану «зону, вільну від технологій» або певні часові періоди для цифрової детоксикації.

Поговорити з учнями про технології

Заохочуйте дітей спілкуватися з вами, якщо вони отримують погрози або стикаються з неприйнятним вмістом в Інтернеті. Поговоріть з учнями про те, з якими додатками вони працюють та як вони використовують інтернет у школі й за її межами.

Слідкуйте за часом

Нам потрібно навчати дітей змінювати звички. Продумайте, яким має бути співвідношення часу, проведеного біля екрана, та часу, призначеного для інших видів діяльності. У більшості пристроїв тепер є можливість контролювати використання, тому подивіться на свій смартфон і оцініть, скільки часу ви витрачаєте на нього. Навчіть дітей робити те ж саме.

Розкажіть про цифрову грамоту

Розв’язуйте проблеми на самому початку

Не чекайте, поки події вийдуть з під контролю, якщо ви бачите що відбувається щось підозріле.

Технології та соціальні мережі розвиваються та набирають силу. Замість того, щоб забороняти їх дітям, краще навчіть їх правилам безпечної поведінки в інтернеті. Водночас ми повинні прагнути, щоб діти не занадто багато проводили часу біля екрана і могли повноцінно фізично розвиватися.


понеділок, 27 вересня 2021 р.

10 правил безпечного користування Інтернетом

  

 

 Лебединський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №5 - Правила безпечного користування  інтернетом

1. Використовуйте надійний пароль - комбінуйте букви, цифри та інші символи.

2. Не вірте всьому, що читаєте - завжди перевіряйте достовірність джерела.

3. Не викладайте особисту інформацію про себе, своїх рідних, друзів і знайомих в Інтернеті.

4. Не ховайтеся за анонімністю екрану комп'ютера. Не кажіть того, що не могли б сказати людині в обличчя.

5. Подумайте двічі, перш ніж поширити будь-яку інформацію. Як і в житті, потрібно думати про наслідки того, що говориш.

6. Не поширюйте в Інтернеті контент незаконного або непристойного змісту.

7. Переконайтеся, що ваш профіль у соціальній мережі закритий від сторонніх (перевірте налаштування безпеки).

8. Додавайте "у друзі" тільки тих, кого дійсно знаєте: навіть якщо це друзі ваших друзів, але особисто ви не знайомі, краще зайвий раз перестрахуватися.

9. Вашим друзям слід питати вашого дозволу, перш ніж завантажувати фотографії з вами або позначати вас на фотографіях в соціальних мережах. Не бійтеся сказати їм про це, і самі теж дотримуйтесь цього правила.

10. Не переходьте за посиланнями, прикріпленим в імейл-повідомленнях – безпечніше вводити адресу в рядок браузера самому

неділя, 26 вересня 2021 р.

КІБЕР БУЛІНГ, ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! ».

Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.

​Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами.

середа, 22 вересня 2021 р.

Як батькам і педагогам запобігти булінгу?

   Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:

1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля - булінг не можна ігнорувати.

2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.

3. Уникайте слів жертва чи агресор - це призводить до стигматизації.

4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.

5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.

6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.

7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.

8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.

9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.

10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

вівторок, 21 вересня 2021 р.

Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки - просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись - дитина намагається змінити ситуацію.

8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

понеділок, 20 вересня 2021 р.

Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?

Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

4. Пам'ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

5. Спробуйте з'ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між "пліткуванням" та "піклуванням" про своє життя чи життя друга/однокласника.

8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

9. Пам'ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам'ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.

неділя, 19 вересня 2021 р.

Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?

Якщо зовнішніх проявів немає або вони неоднозначні, зверніть увагу на дев'ять найпоширеніших ознак:

1. У дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).

3. Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом.

4. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.

5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами.

6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.

7. Має розлади сну або часті погані сни.

8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.

9. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.

неділя, 12 вересня 2021 р.

ШКІЛЬНИЙ БУЛІНГ

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з'явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

 

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з'явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей. 

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

 

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" - кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

  • 1-ша група - прояви, пов'язані переважно з активними формами приниження;
  • 2-га група - прояви, пов'язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  • переслідувач (булі);
  • жертва;
  • спостерігач.

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:

  • вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
  • вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

Шкільний булінг - явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи

 

вівторок, 1 червня 2021 р.

10 фільмів, які варто подивитися разом з дитиною. Список відомого психолога!


Кіно може допомогти нам краще розуміти своїх дітей. Ми поспішаємо поділитися з вами десятьма фільмами, які, як вважають психологи, варто дивитися батькам і всім, хто виховує дітей – від дошкільнят до підлітків.
Психолог Лінда Джонс Руфер (Linda Jones Rufer) склала список картин, в яких зачіпаються теми дорослішання, пошуків себе і подолання труднощів на шляху становлення.
«Фільми, які стоять в цьому списку, варто подивитися і дітям, і батькам, – каже Лінда Руфер. – Після перегляду спробуйте обговорити їх разом і з’ясувати, що вас особливо зворушило, що здалося знайомим і навіть наболілим. Можливо, це допоможе вам самим зробити правильний вибір і уникнути помилок».
1. Крижане серце (2013)
Вік: від 6 років
Про що: Анна, принцеса казкового королівства, відправляється на пошуки своєї сестри Ельзи, яка, давши волю емоціям, випадково наклала закляття вічної зими на всю країну. Їй належить переконати сестру в своїй любові і перевірити свої почуття до обранця.
Чому вчить:
самовідданості;
вмінню розуміти і виражати свої емоції;
вмінню відкриватися іншим, любити.
2. Вперед і вгору (2009)
Вік: 6-10 років
Про що: Сімдесятирічний Карл після смерті дружини вирішує здійснити її мрію: відправитися до Райського водоспаду в Південній Америці. Він надуває сотні повітряних кульок, які перетворюють його будинок в дирижабль. Але разом з ним в будинку виявляється бойскаут Рассел, який волею долі стає його супутником у подорожі.
Чому вчить:
вмінню дружити (незважаючи на різницю у віці);
відкритості новому досвіду, нових вражень;
позитивному образу старості.
3. Думками навиворіт (2015)
Вік: 10-11 років
Про що: 11-річна Райлі стає підлітком. Емоції, які керують її поведінкою (радість, сум, гнів, страх, огида), не справляються з новими складними переживаннями. Їм доводиться заново вчитися взаємодіяти і разом створювати нові спогади.
Чому вчить:
вмінню розуміти себе і свої почуття;
вмінню приймати зміни в житті;
відповідальності за свої вчинки.
4. Незрівнянний містер Фокс (2009)
Вік: 8-10 років
Про що: Лис Фокс разом з сім’єю живе в норі під деревомбіля ферми. Колись Фокс крав курей, але потім дав дружині обіцянку зав’язати з цим. Але інстинкти дають про себе знати. Фокс вирішує знову обікрасти фермерів, в результаті чого ставить під загрозу всю свою сім’ю.
Чому вчить:
вмінням контролювати свої інстинкти і бажання;
вмінню діяти спільно, бути частиною команди;
цінності сім’ї і сімейних стосунків.
5. Мирний воїн (2006)
Вік: 12-13 років
Про що: Молодий талановитий гімнаст Ден Міллмен отримує серйозну травму. Сенс життя для нього втрачений, йому здається, що всі роки тренувань були витрачені даремно. Однак він зустрічає таємничого наставника, якого він називає Сократом. Ця зустріч допомагає Дену переосмислити своє життя і знову знайти себе.
Чому вчить:
наполегливості, цілеспрямованості та наполегливості;
мудрості, осмисленого ставлення до життя;
вмінню долати розчарування.
6. Йдучи у відрив (1979)
Вік: 12-13 років
Про що: Четверо друзів, недавно закінчивших школу, намагаються домогтися слави і успіху. Дейв марить італійською культурою і, всупереч невдоволенню батька, прагне стати велогонщиком. Однак приїжджі італійські спортсмени ставлять його на місце. Дейв і його друзі вирішують створити власну команду, щоб перемогти в гонці.
Чому вчить:
автентичності, чесності по відношенню до себе;
цілеспрямованості;
дисципліни.
7. Королівство повного місяця (2012)
Вік: 14-15 років
Про що: Підлітки Сем і Сьюзі закохуються одне в одного і вирішують втекти від батьків. Вони обидва в своєму роді ізгої і намагаються стати щасливими удвох, далеко від дорослих, які не розуміють їх і не цікавляться їхніми почуттями. Місцевій владі разом з бойскаутами вдається розшукати дітей. Але спроба розлучити закінчується провалом.
Чому вчить:
чесності;
розумінню інших людей, їх переживань і спонукань;
вмінню будувати довірчі стосунки.
8. Спілка мертвих поетів (1989)
Вік: 15-16 років
Про що: В престижну школу для хлопчиків приходить новий учитель літератури. Він пробуджує в них інтерес до поезії і життя, нагадуючи про те, що життя швидкоплинне і треба завжди прагнути до найважливішого. Він відроджує таємний літературний клуб «Спілка мертвих поетів», який незабаром виявляється в центрі скандалу, викликаного самогубством одного з учнів.
Чому вчить:
сміливості;
вмінню відстоювати себе і свої інтереси;
допитливості, прагненню до знань.
9. Юність (2014)
Вік: 14-16 років
Про що: Фільм розповідає історію життя Мейсона, починаючи з першого дня в школі і до першого дня в коледжі. Герой росте, дорослішає, знайомиться зі світом дорослих, відкриває для себе любов і сексуальний потяг. Фільм став експериментом режисера Річарда Лінклейтера: зйомки тривали 12 років, а виконавець головної ролі дорослішав разом зі своїм героєм.
Чому вчить:
вмінню робити вибір, усвідомлювати його наслідки;
розумінню складності життя і навколишнього світу;
самоаналізу, розуміння себе, своїх бажань і спонукань.
10. Джуно (2008)
Вік: 15-17 років
Про що: Шістнадцятирічна Джуно дізнається, що вагітна. Тепер перед нею стоїть важкий вибір: залишити дитину, віддати її на усиновлення або ростити самій.
Чому вчить:
вмінню робити вибір у важких обставинах;
відповідальному ставленню до життя – свого і чужого;
впевненості в собі.

четвер, 27 травня 2021 р.

Навчіть дитину, що треба робити, якщо загубився


Правила СОС
СТІЙ - Як тільки зрозумів, що загубився (не бачиш дорослих з якими був, або не впізнаєш місцевість) - негайно зупиняйся!
- Чим далі від місця зникнення дитина відійде тим важче буде її знайти.
ОЗИРНИСЬ - Озирнись навкруги, можливо ти побачиш їх.
СМІЛИВО ЗАКРИЧИ - Не бійся кричати та не бійся свого голосу. В даному випадку це твоя зброя- використай її. Поклич маму або тата, можливо вони тебе почують. Якщо цього не трапилось - залишайся на місці!

- Більшість дітей соромляться кричати, чи кликати на допомогу. Поясніть, що коли дитина відчуває небезпеку, не треба боятись та соромитись кричати. Відпрацюйте це з нею.

Запам'ятай, правило трьох "Н"
‼ Ніколи
‼ Ні з ким
‼ Не йди
Дитині дуже важко розрізнити хороших чи поганих людей. Знайомі та незнайомі люди поняття теж відносне. Тому дуже важливо пояснити це правило. Придумайте з дитиною кодове слово, по якому дитина може розрізнити це дійсно ви послати знайомого/незнайомого її забрати чи ні.
Безпечні дорослі, до яких можна звернутись по допомогу:
👮‍♀️Поліцейські,
👩‍⚕️медики,
👩‍🚒пожежні, охорона, продавці у аптеці та крамниці,
👩‍👦 мами з маленькими дітьми
Далі розглянемо деякі конкретні ситуації:
Вулиця, багатолюдні місця, торгівельні центри, вокзали, аеропорти:
1. Пам'ятай "СОС" 🆘 : Стій, Озирнись, Сміливо закричи
2. Звернись за допомогою до безпечних дорослих. Безпечні дорослі - це поліцейські, охорона, продавці у аптеці та крамниці або мама з маленькими дітьми!
3. Попроси про допомогу, скажи, що загубився та шукаєш батьків, назви ім'я та прізвища батьків та їх номера телефону, поліції можеш назвати адресу, де живеш. Ти маєш пам'ятати їх на пам'ять, або носити з собою записку, де це записано.
‼ І пам'ятай Ніколи Ні з ким Не йди! Чекай!
- пояснить дитині що відійти від місця де вона загубились можна тільки з поліцейським!
Дорога додому:
1. Завжди повертайся вчасно, або попереджай батьків, що запізнюєшся
2. Ніколи не розмовляй та нікуди не йди з незнайомими людьми (пам'ятай Ніколи Ні з ким Не йди)! Навіть, якщо дорослий обіцяє тобі щось подарувати. Або, якщо просить про допомогу: доросла людина ніколи не проситиме допомоги у дитини.
3. Намагаються кудись відвести - голосно кричи! «Я вас не знаю! Це не мій тато/мама»
4. Ходи додому завжди одним і тим самим шляхом по освітлених вулицях.
Транспорт:
1. Якщо залишився на зупинці, а дорослий поїхав - стій на місці! За тобою обов'язково повернуться. Домовся про це з батьками заздалегідь.
2. Якщо дорослий вийшов на зупинці, а ти поїхав далі, вийди на наступній зупинці і чекай, за тобою приїдуть. Домовся про це з батьками заздалегідь.
3. Поїхав далеко? Звернись за допомогою до водія або контролера, вони тобі допоможуть!
Ліс:
Перед тим, як йти до лісу, запам'ятай:
1. Не ходи у ліс без батьків!
2. Вдягни яскравий одяг
3. Візьми з собою свисток, пляшку води, трохи їжі та повністю заряджений телефон!
Що робити якщо ти заблукав у лісі:
1. Пам'ятай "СОС" 🆘 : Стій, Озирнись, Сміливо закричи
2. Відповідай шумом на шум: використовуй свисток, бий палкою по дереву або, якщо можеш, кричи!
3. Не сиди на землі! Побудуй собі лежанку, або шалаш з гілок.
4. Запам'ятай‼ Ніколи не підходь до водойм, навіть якщо дуже хочеш пити!
5. Не їж гриби та ягоди!
Сподіваємось ці прості прості правила допоможуть вашій дитині у скрутній ситуації!

   Шановні батьки та учні,  останнім часом стрімко поширюється серед молоді  молодіжний рух “Редан”. Його учасники збираються у різних міста...